Внутрішньоутробному плоду під час розвитку потрібна дедалі більша кількість кисню, білків, жирів, вуглеводів, солей, вітамінів та інших речовин. Усі ці речовини доставляються плоду з організму матері. В кров матері надходять кінцеві продукти обміну плода, які виводяться видільними органами вагітної. Отже, організм вагітної виконує додаткову роботу, яка вимагає посилення або перебудови діяльності найважливіших систем і органів.
Під впливом нових умов, пов’язаних з розвитком плода, в організмі жінки при вагітності виникають численні і складні зміни. Ці зміни фізіологічні; вони сприяють правильному розвиткові плода, підготовляють організм жінки до родів і годування новонародженого.

Виникнення і розвиток змін, пов’язаних з вагітністю, регулюються центральною нервовою системою.

Зростаюче плодове яйце є подразником нервових закінчень матки; подразнення передаються по нервових шляхах у центральну нервову систему. В центральній нервовій системі виникають відповідні реакції, під впливом яких відбуваються зміни в діяльності різних органів і систем.
Зміни в центральній нервовій системі відбуваються не тільки рефлекторним шляхом, а й під впливом гормонів. З самого початку вагітності змінюється діяльність ряду органів внутрішньої секреції. В зв’язку з цим змінюється співвідношення гормонів у крові, які циркулюють в організмі. Ці гормональні зрушення також впливають на діяльність нервової системи та інших органів.

Нервова система вагітної жінки

У вагітних жінок змінюється збудливість головного і спинного мозку.
Збудливість кори головного мозку до III—IV місяця вагітності знижується, потім до кінця вагітності залишається підвищеною. Збудливість відділів центральної нервової системи і нервового апарату матки під час вагітності знижена. Це зниження рефлекторної збудливості зумовлює інертність, спокій матки, що сприяє правильному перебігові вагітності.
Перед родами збудливість спинного мозку і нервових елементів матки підвищується, що сприяє виникненню родових переймів.
Під час вагітності змінюється характер процесів гальмування і збудження в корі головного мозку; відмічаються також зміни у взаємовідношеннях між корою і підкіркою. Змінюється тонус автономної нервової системи. У зв’язку з цими змінами при вагітності спостерігаються сонливість, неврівноважений настрій, зміни смаку і нюху, нудота, підвищене виділення слини, блювання, запор, схильність до запаморочення. Звичайно ці явища спостерігаються в перші місяці вагітності і далі зникають.
У вагітних відмічається підвищення збудливості периферичних нервів, бувають невралгічний біль в крижах і попереку, судороги в литкових м’язах. Усі ці явища згодом безслідно зникають.

Ендокринна система під час вагітності

У системі органів внутрішньої секреції при вагітності відбуваються істотні зміни. З самого початку вагітності в яєчнику розвивається нова залоза внутрішньої секреції — жовте тіло вагітності, гормон якого (прогестерон) створює умови для імплантації яйця і правильного розвитку вагітності.
В яєчнику протягом усієї вагітності фолікули не дозрівають і овуляція не відбувається; гальмування цих процесів зв’язане з продукцією гормону жовтого тіла. Жовте тіло в другій половині вагітності зазнає зворотного розвитку і функції його виконує плацента.
Плацента є активним новим органом внутрішньої секреції. В плаценті утворюються і скупчуються гонадотропні і естрогенні гормони, а також прогестерон, гормон росту та ін.

Кількісні співвідношення гормонів організму жінки в різні строки вагітності змінюються.

У першій половині вагітності переважають гормони, які гальмують збудливість і скоротливість матки, що сприяє розвиткові вагітності. В пізні строки вагітності кількість естрогенних гормонів збільшується. У зв’язку з цим перед родами збудливість матки підвищується.

Гіпофіз. Передня частка гіпофіза під час вагітності дуже збільшується внаслідок розмноження і гіпертрофії клітин, які виробляють гормони. Значно збільшується продукція гонадотропних гормонів гіпофіза, особливо гормона, який посилює функцію жовтого тіла вагітності. В передній частці гіпофіза, крім гонадотропних гормонів, утворюються гормони, які стимулюють функцію молочних залоз, щитовидної залози, кори надниркових залоз і гормон росту. Процеси росту матки та інших відділів статевого апарату під час вагітності пов’язані із збільшенням передньої частки гіпофіза. У задній частці гіпофіза виробляється окситоцин, який посилює скоротливу діяльність матки наприкінці вагітності та під час родів.

Щитовидна залоза в перші місяці вагітності функціонує посилено, у другій половині активність її знижується.
Зміни в діяльності щитовидної залоги впливають на обмін речовин при вагітності.

Прищитовидні залози, які впливають на кальцієвий обмін, при в звітності функціонують з великим напруженням. Іноді при вагітності спостерігається схильність до судорог.

Обмін речовин при вагітності значно змінюється, що залежить від перебудови функцій нервової системи та ендокринних органів. Обмін речовин при вагітності досить інтенсивний; у другій половині вагітності значно підвищуються асиміляційні процеси.

Білковий обмін. При вагітності відбувається скупчення білкових речовин в організмі жінки. Скупчені білки витрачаються:
1) на ріст матки і молочних залоз;

2) на побудову організму зростаючого плода;

3) частина білків відкладається як запас, що витрачається після родів у зв’язку з годуванням груддю.

При переобтяженні організму вагітної білковою їжею відбувається скупчення продуктів неповного розщеплення білків, які шкідливо впливають на організм.
Вуглеводний обмін. Вуглеводи, які є енергетичним матеріалом при вагітності, добре засвоюються, концентрація цукру в крові звичайно нормальна. Вуглеводи у вигляді глікогену відкладаються не тільки в печінці і в м’язах тіла, а й у плаценті і мускулатурі матки. Вуглеводи з організму вагітної переходять через плаценту до плода (у вигляді глюкози). При переобтяженні організму вуглеводами у вагітних іноді з’являється цукор у сечі, що пояснюється підвищенням проникності ниркового епітелію. Така глікозурія швидко минає при встановленні правильного режиму харчування.

Жировий обмін. У крові вагітних підвищена кількість нейтрального жиру, холестерину і ліпоїдів. Жирові речовини нагромаджуються також у надниркових залозах, плаценті і молочних залозах. Нерідко при вагітності збільшується підшкірна основа. Ліпоїди витрачаються на побудову тканин матері і плода, нейтральний жир є енергетичним матеріалом. Великою кількістю ліпоїдів у крові пояснюють легкість настання ефірного та інших видів наркозу у вагітних.
У процесі обміну жири розщеплюються до кінцевих продуктів: вуглекислоти і води. При порушенні режиму вагітної, особливо при надмірному введенні жирів, може порушитися процес розщеплення жирів до кінцевих продуктів. У таких випадках в організмі вагітної скупчуються шкідливі кислі продукти неповного згоряння жирів. Тому кількість білків та жирів у харчовому раціоні вагітних повинна бути достатньою для організму матері і плода, але не надмірною.

Мінеральний і водний о б м і н. Під час вагітності відбуваються затримка солей кальцію в організмі і витрачання їх на побудову кісткової системи плода. Посилюється засвоєння фосфору, потрібного для розвитку нервової системи і скелета плода, а також для синтезу білків в організмі матері.
Від матері до плода переходить залізо, яке є складовою частиною гемоглобіну. В період внутрішньоутробного життя плід скупчує залізо в печінці і селезінці. При недостатньому введенні заліза з їжею у вагітної виникає анемія, а у плода порушується розвиток.

Ці особливості обміну показують, що вагітна повинна діставати їжу, яка містить достатню кількість заліза, кальцію і фосфорних сполук.
У вагітних сповільнене виведення з сечею і потом натрію хлориду. Скупчення в тканинах хлоридів сприяє затримці води в організмі. Схильність до затримки хлоридів і води особливо помітна в другій половині вагітності. Затримка солей і води зумовлює соковитість тканин.
Соковитість тканин сприяє правильному перебігові родів, вона збільшує розтяжність тканин, що має істотне значення при проходженні плода через родові шляхи. При нормальній вагітності великої затримки води і хлоридів не буває, рідина швидко виводиться нирками. При патологічній вагітності виділення рідини сповільнене, скупчення хлоридів та води зростає і виникають набряки.

Вітамінний обмін. Потреба організму вагітної жінки у вітамінах збільшена в зв’язку з необхідністю забезпечення ними плода.
Особливо збільшується потреба в аскорбіновій кислоті, необхідній для розвитку плода і зародкових оболонок. Підвищується потреба і у вітамінах — О, ретинолі, тіаміні, токоферолі (вони сприяють розвиткові вагітності) та ін. При недостатньому введенні вітамінів з їжею у вагітної виникає патологічний стан — гіповітаміноз або навіть авітаміноз; перебіг вагітності при недостачі вітамінів порушується.
Маса тіла збільшується протягом усієї вагітності, але особливо значно в останні місяці. В другій половині вагітності маса жінки збільшується за тиждень на 300—350 г. На кінець вагітності маса жінки зростає на І0— 12 кг. Збільшення ваги залежить від ряду причин: росту плода, скупчення навколоплодових вод, збільшення матки, підшкірної основи і маси крові вагітних.

При вагітності загальна кількість крові збільшується на 15—20%.Збільшення маси крові відбувається переважно за рахунок плазми. При вагітності посилюється функція кровотворних органів, що веде до збільшення кількості еритроцитів і лейкоцитів: при правильному харчуванні зростає кількість гемоглобіну.